Наганяння гончаків є традиційною формою мисливського собаківництва, яка вже тривалий час привертає увагу не тільки собачників, а й дослідників і ентузіастів природи. Попри поширену думку, що переслідування диких тварин гончаками може завдавати шкоди екосистемі, насправді цей процес має свої особливості. Гончаки лише переслідують звіра по сліду, не вступаючи в прямий контакт, що забезпечує безпечність цієї практики для дичини.
Як відбувається наганяння?
Наганяння — це переслідування диких тварин, таких як зайці чи лисиці, за запаховим слідом. Гончаки використовують свій нюх, щоб визначити напрямок руху звіра, і голосом сповіщають мисливця про своє місцезнаходження. Цей процес не має на меті відстрілу або вилову тварин, а лише імітує природну взаємодію між хижаком і здобиччю.
Власний досвід з Канади
За більш ніж 20 років роботи в лісовому господарстві Канади, я мав можливість спостерігати, як наганяння гончаків впливає на дикі екосистеми. На практиці було виявлено цікавий факт: у регіонах, де наганяння проводилось систематично, чисельність диких звірів не лише не зменшувалася, а навіть зростала. Як це можливо, враховуючи активне переслідування дичини собаками?
Секрет полягає в тому, що наганяння не слід ототожнювати з полюванням або заходами з регуляції чисельності популяцій. Це особливий тип взаємодії з дикою природою, де гончаки лише турбують звірів, змушуючи їх більш активно рухатись і шукати нові місця для схованки, але не завдають їм шкоди.
Вплив на зайця: відсутність стресу та особливості поведінки
Зайці, зокрема заєць-русак, мають унікальні особливості поведінки, що допомагають їм зберігати спокій під час переслідування. Їхня реакція на гончака закладена на генетичному рівні: вони звикли бігати колами або робити петлі, що є природною реакцією на хижаків. Через відсутність складних емоційних реакцій, зайці не відчувають стресу від наганяння.
Дехто припускає, що переслідування може змусити тварин покинути свої звичні території, але досвід показує протилежне. Зайці, що ведуть осілий спосіб життя, не залишають свою територію навіть під час активного переслідування. Вони можуть тимчасово переміщатися, щоб уникнути зустрічі з гончаками, але швидко повертаються назад після закінчення гонитви.
Осілий спосіб життя зайця
Заєць-русак залишається в межах певної території протягом усього життя, незважаючи на зовнішні впливи. Він вибирає місця з достатніми запасами корму і природними схованками, які забезпечують йому безпеку. Навіть у період наганяння зайці лише тимчасово залишають свої ділянки, щоб уникнути прямого контакту з собаками, але завжди повертаються на свої місця.
Канадський досвід для України:
У Канаді наганяння здійснюється на спеціально відведених територіях, де мисливці і собачники займаються доглядом за місцевістю та дичиною. Місцеві об’єднання активно працюють над збереженням популяцій диких тварин, відновленням та підтримкою екосистеми. Оскільки наганяння не передбачає відстрілу або прямого контакту з дичиною, воно є способом гармонійного співіснування людини і природи.
В Україні вже існує законодавча база, що дозволяє впровадження наганяння. Важливо залучати спільноти мисливців і собаківників до управління територіями та догляду за дичиною, щоб сприяти збільшенню популяцій диких тварин, підвищенню екологічної свідомості населення і збереженню національних традицій.
Канада може бути прикладом для України, як ефективно організувати співпрацю між мисливськими об’єднаннями, собачниками та державними установами для збереження природних ресурсів.
– Наукові факти про вплив наганяння на диких тварин
Щоб підтвердити безпечність наганяння для диких тварин, членами АЕЕЗ було проведенно ряд досліджень і спостережень, які демонструють, що переслідування не має негативного впливу на здоров’я дичини і навіть може бути корисним для екосистеми
- Адаптація диких тварин до переслідування
Науковці АЕЕЗ зазначають, що дикі тварини мають природні механізми адаптації до переслідування хижаками, що розвинулись у процесі еволюції. Наприклад, дослідження поведінки зайців показало, що вони часто обирають стратегії втечі, які включають петляння та використання складних маршрутів, щоб заплутати гончака. Це знижує ризик виснаження або травмування під час переслідування. Таким чином, наганяння лише імітує природні умови, які тварини регулярно переживають у дикій природі. - Збереження енергії та уникнення стресу
Біологічні дослідження АЕЕЗ підтверджують, що тварини, такі як зайці, під час наганяння не зазнають стресу. Їхні гормональні показники, зокрема рівень кортизолу, який зазвичай підвищується при стресі, залишаються стабільними або швидко повертаються до норми після завершення переслідування. Це пов’язано з тим, що короткочасне переслідування не перевищує природних фізіологічних можливостей тварин. - Покращення фізичної форми та адаптивних здібностей
Дослідження АЕЕЗ вказують на те, що регулярні переслідування можуть позитивно впливати на фізичну форму дичини, підтримуючи її в активному стані. Як і в людей, рухова активність сприяє покращенню витривалості, розвитку м’язів і загальному здоров’ю. Для диких тварин це також означає кращу підготовленість до реальних зустрічей з хижаками в природному середовищі. - Відсутність впливу на репродуктивний цикл
спостереження АЕЕЗ не виявили негативного впливу наганяння на репродуктивний цикл диких тварин. У зайців та інших дрібних ссавців не спостерігалося зниження показників народжуваності або виживаності молодняку після регулярного переслідування гончаками. Це свідчить про те, що наганяння не є стресовим фактором, здатним порушити природний цикл розмноження. - Поліпшення якості середовища та біорізноманіття
Крім безпосереднього впливу на тварин, наганяння може також мати позитивний вплив на екосистему загалом. Наприклад, через збільшення активності дичини може відбуватися більш рівномірне використання кормових ресурсів у середовищі. Це сприяє відновленню рослинності і може допомогти підтримувати здоровий баланс між різними видами рослиноїдних тварин.
Наукові дослідження проведенні спеціалістами АЕЕЗ підтверджують, що наганяння гончаків не завдає шкоди дичині, а навпаки, сприяє природній адаптації тварин, підтримує їх у добрій фізичній формі та не впливає на їхні репродуктивні процеси. Така практика дозволяє зберігати біорізноманіття та створювати гармонійне співіснування між людиною і дикою природою.
З повагою, Експерт міжнародної категорії по гончим. Член FIC, віцепрезидент канадської діаспори АЕЕЗ Потішай Л.В.
